Стаття розповідає про боротьбу різних політичних угруповань у Великому князівстві Руському проти Польщі і Литви в XV столітті. Обрання на великокнязівський стіл Свидригайла Ольгердовича мало явно антипольську спрямованість. Він уклав угоди з ханом Золотої Орди Улу-Мухамедом, молдавським господарем Олександром, Тевтонським орденом та Новгородом. На Сіверщині він «притягнув до себе потайки майже всіх православних князів і бояр та прив’язав їх до себе як найтісніше всякими ласками, а особливо обіцянками, що коли він дійде свого теперішнього становища (вел. князівства), то піднесе їх віру й за їх радою буде правити».

У пості розповідається про боротьбу українських князів за незалежність після вигасання королівської династії Романовичів та звільнення поневолених українських земель з-під татарського іга. Розглядається Кревська унія, яка об'єднала Польщу та Литву, та інтереси різних угруповань, таких як центральний литовський уряд, руські князі та король польський Ягайло. Дійові особи, такі як Ягайло Ольгердович, Вітовт Кейстутович та руські князі, також розглядаються.

Статья рассказывает о городе Дижон в XIV-XV веках, его жителях, улицах, ополченцах и отношении к наемникам. Описывается структура управления городом, его обороноспособность, церкви и монстыри. Также упоминаются ремесленные кварталы и названия улиц, отражающие специализацию мещан. В статье также рассказывается о недобросовестных продавцах и штрафах за продукты низкого качества, а также о строительстве общественных туалетов и борделя с банями.